ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики та осв≥тньо-профес≥йн≥ програми молодшого спец≥ал≥ста з≥ спец≥альностей складаютьс¤ з двох частин: нормативноњ та виб≥рковоњ. Ќормативна частина осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних характеристик та осв≥тньо-профес≥йних програм затверджен≥ наказом ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 27.01.2007р. є57. ¬иб≥рков≥ частини ќ ’ ≥ ќѕѕ затверджен≥ директором техн≥куму. Ќавчальн≥ плани спец≥альностей також затверджен≥ директором техн≥куму ≥ узгоджен≥ з в≥дпов≥дними установами.
Ќавчально-виховний процес у техн≥кум≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до навчальних та робочих навчальних план≥в п≥дготовки молодших спец≥ал≥ст≥в за спец≥альност¤ми 5.090512 Ућонтаж ≥ експлуатац≥¤† теплоенергетичного устаткуванн¤ теплових електростанц≥й Ф, 5.090606 Ућонтаж ≥ експлуатац≥¤ електроустаткуванн¤ електростанц≥й ≥ енергосистемФ та директивним документами, ¤к≥ регламентують орган≥зац≥ю та плануванн¤ навчального процесу в ¬Ќ« ≤ р≥вн¤ акредитац≥њ.
«г≥дно з навчальним планом терм≥н навчанн¤ з загальноосв≥тн≥х дисципл≥н складаЇ 1 р≥к, або 39 тижн≥в, або 1404 години. “ерм≥н навчанн¤ молодшого спец≥ал≥ста з квал≥ф≥кац≥њ техн≥к-теплотехн≥к складаЇ 2 роки 10 м≥с¤ц≥в, або 124 тижн¤, з них 89 тижн≥в теоретичного навчанн¤, 8 тижн≥в екзаменац≥йних сес≥й, 21 тиждень практичного навчанн¤, 6 тижн≥в дипломного проектуванн¤, терм≥н навчанн¤ молодшого спец≥ал≥ста з квал≥ф≥кац≥њ техн≥к-електрик складаЇ 2 роки 10 м≥с¤ц≥в, або 124 тижн¤, з них 89 тижн≥в теоретичного навчанн¤, 8 тижн≥в екзаменац≥йних сес≥й, 21 тиждень практичного навчанн¤, 6 тижн≥в дипломного проектуванн¤.
” кредитах загальний терм≥н п≥дготовки молодшого спец≥ал≥ста з≥ спец≥альност≥ 5.090512 Ућонтаж ≥ експлуатац≥¤† теплоенергетичного устаткуванн¤ теплових електростанц≥й ФскладаЇ 116 кредит≥в, з них 20,5 кредит≥в становить цикл гуман≥тарноњ ≥ соц≥ально-економ≥чноњ п≥дготовки, 23 кредиту цикл природничо-науковоњ п≥дготовки, 45,5 кредит≥в цикл профес≥йноњ та практичноњ п≥дготовки,† 21 кредит практична п≥дготовка та 6 кредит≥в дипломне проектуванн¤. ¬загал≥ на спец≥альност≥ вивчаЇтьс¤ 33 дисципл≥ни, з ¤ких 30 (96 кредит≥в) становл¤ть нормативн≥ дисципл≥ни ≥ 3 (4 кредиту) - дисципл≥ни за вибором ¬Ќ«. «алишившийс¤ резерв часу в≥дведено на зб≥льшенн¤ обТЇму нормативних дисципл≥н. “аким чином, 96% навчального часу становить частка нормативних дисципл≥н ≥ 4% - дисципл≥н за вибором ¬Ќ« (елементи вищоњ математики, вступ до фаху, електрична частина “≈—). ¬продовж терм≥ну п≥дготовки з≥ спец≥альност≥ студенти виконують 4 курсових проекти, 4 контрольн≥ роботи, складають 17 зал≥к≥в та 16 ≥спит≥в. —п≥вв≥дношенн¤ дисципл≥н гуман≥тарноњ, фундаментальноњ та спец≥альноњ п≥дготовки обірунтовано ≥ в≥дпов≥даЇ нормативним вимогам.
“ерм≥н навчанн¤ молодшого спец≥ал≥ста з≥ спец≥альност≥ 5.090606 Ућонтаж ≥ експлуатац≥¤ електроустаткуванн¤ електростанц≥й ≥ енергосистем Ф складаЇ 116 кредит≥в, з них 20,5 кредит≥в становить цикл гуман≥тарноњ ≥ соц≥ально-економ≥чноњ п≥дготовки, 23 кредиту цикл природничо-науковоњ п≥дготовки, 45,5 кредит≥в цикл профес≥йноњ та практичноњ п≥дготовки,† 21 кредит практична п≥дготовка та 6 кредит≥в дипломне проектуванн¤. ¬загал≥ на спец≥альност≥ вивчаЇтьс¤ 32 дисципл≥ни, з ¤ких 25 (75, 5 кредит≥в) становл¤ть нормативн≥ дисципл≥ни ≥ 7 (13,5 кредит≥в) - дисципл≥ни за вибором ¬Ќ«. «алишившийс¤ резерв часу в≥дведено на зб≥льшенн¤ обТЇму нормативних дисципл≥н. “аким чином, 85% навчального часу становить частка нормативних дисципл≥н ≥ 15% - дисципл≥н за вибором ¬Ќ« (елементи вищоњ математики, основи вищоњ ф≥зики, вступ до фаху, основи управл≥нськоњ д≥¤льност≥, основи диспетчерського та технолог≥чного управл≥нн¤, теплотехн≥чна частина). ¬продовж терм≥ну п≥дготовки з≥ спец≥альност≥ студенти виконують 3 курсових проекти , 7 контрольних роб≥т, складають 22 зал≥ки та 16 ≥спит≥в. —п≥вв≥дношенн¤ дисципл≥н гуман≥тарноњ, фундаментальноњ та спец≥альноњ п≥дготовки обірунтовано ≥ в≥дпов≥даЇ нормативним вимогам.
–озпод≥л годин на вар≥ативну частину проведений так, щоб забезпечувати конкурентоспроможн≥сть випускник≥в на ринку прац≥, всеб≥чний розвиток† особистост≥ студента. ќтриман≥ знанн¤ з виб≥ркових дисципл≥н дозвол¤ють б≥льш повною м≥рою в≥дпов≥дати вимогам осв≥тньо Ц квал≥ф≥кац≥йноњ характеристики. ƒисципл≥ни виб≥рковоњ частини не т≥льки готують студента до складних розрахунк≥в ≥ продовженн¤ навчанн¤ на наступному р≥вн≥ (елементи вищоњ математики, основи вищоњ ф≥зики), але й надають майбутньому спец≥ал≥сту б≥льш повне у¤вленн¤ про енергетичне виробництво ¤к з теоретичноњ, так ≥ з практичноњ точки зору (наприклад, з дисципл≥ни Ђ¬ступ до фахуї запланована обовТ¤зкова екскурс≥¤ на д≥юче виробництво).
Ќа основ≥ ќ ’, ќѕѕ та ≥нших нормативних документ≥в розроблен≥ ≥ затверджен≥ навчальн≥ програми з дисципл≥н. «м≥ст програм повн≥стю в≥дпов≥даЇ вимогам. ѕри розробц≥ навчальноњ документац≥њ враховувались рекомендац≥њ кер≥вник≥в енергоп≥дприемств, дл¤ ¤ких техн≥кум готуЇ молодших спец≥ал≥ст≥в (Ћуганська “≈—, ¬углег≥рська “≈—, та ≥н.). «м≥ст програм та курсових ≥ дипломних проект≥в узгоджувавс¤ на нарадах з представниками енергетичних техн≥кум≥в ”крањни
–озпод≥л годин та перел≥к тем навчальних програм узгоджений з ¬Ќ« ≤≤≤ Ц ≤V р≥вн≥в акредитац≥њ, з ¤кими укладен≥ договори про створенн¤ навчальних комплекс≥в (ƒонецьким державним техн≥чним ун≥верситетом, ’арк≥вським державним техн≥чним ун≥верситетом, ’арк≥вською ≥нженерно - педагог≥чною академ≥Їю, ƒонбаським г≥рничо-металург≥йним ун≥верситетом.)
“аким чином, зм≥ст осв≥ти в техн≥кум≥ повн≥стю в≥дпов≥даЇ† державним стандартам та осв≥тньо-профес≥йним програмам, встановленим дл¤ вищих навчальних заклад≥в осв≥ти першого р≥вн¤ акредитац≥њ.
Ќавчальн≥ плани, наказ ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки про затвердженн¤ ќ ’ та ќѕѕ ≥ вар≥ативн≥ частини ќ ’ та ќѕѕ наведен≥ нижче.

ћетодичне забезпеченн¤ навчального процесу в техн≥кум≥.

–обота над методичними проблемами в техн≥кум≥ (формуванн¤ профес≥йно-д≥лових ¤костей студент≥в у процес≥ навчанн¤ в умовах ринковоњ економ≥ки; роль ≥нформац≥йних та ≥нтерактивних технолог≥й навчанн¤ в формуванн≥ профес≥йно-д≥лових ¤костей спец≥ал≥ста) передбачаЇ створенн¤ ірунтового методичного забезпеченн¤ на баз≥ методкаб≥нету.

ћатер≥али обТЇднан≥ в тематичн≥ групи: Ђѕрогресивн≥ методи та форми навчанн¤ї, Ђќрган≥зац≥¤ навчально-виховного процесуї, Ђѕрактичне навчанн¤ та зв'¤зок з виробництвомї, Ђѕедагог≥чний досв≥дї, Ђ“естовий контрольї, Ђјукц≥он педагог≥чних ≥дейї.

 ожний навчальний каб≥нет маЇ своЇ методичне забезпеченн¤: навчальн≥ комплекси, завданн¤ до самост≥йноњ роботи студент≥в, наочн≥сть, компТютерн≥ програми та електронн≥ п≥дручники.

” навчальн≥й робот≥ використовуютьс¤ пер≥одичн≥ виданн¤.